Глава 8 - Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) { Із змінами, внесеними згідно із закон

Глава 8


^ ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ


Стаття 47. Банківські операції


На підставі банківської ліцензії банки мають право

здійснювати такі банківські операції:


1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних

осіб;


2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і

банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих

рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів

на них;


3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик.


Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій,

має право здійснювати такі операції та угоди:


1) операції з валютними цінностями;


2) емісію власних цінних паперів;


3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за

дорученням клієнтів;


4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого

імені (включаючи андеррайтинг);


5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від

третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;


6) придбання або відчуження права вимоги на виконання

зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані

послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом

платежів (факторинг); { Пункт 6 частини другої статті 47 в

редакції Закону N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }


7) лізинг;


8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду

сейфів для зберігання цінностей та документів;


9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів

та інших оборотних платіжних інструментів;


10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій

з використанням цих карток;


11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо

банківських операцій.


Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті,

належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у

сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають

банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати

операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на

підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а

інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть

здійснювати у порядку, визначеному законами України.


За умови отримання письмового дозволу Національного банку

України банки також мають право здійснювати такі операції:


1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших

юридичних осіб;


2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)

державної та іншої грошової лотереї;


3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;


4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:


з інструментами грошового ринку;


з інструментами, що базуються на обмінних курсах та

відсотках;


з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;


5) довірче управління коштами та цінними паперами за

договорами з юридичними та фізичними особами;


6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів

власників іменних цінних паперів.


Національний банк України встановлює порядок надання банкам

дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини

другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:


1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам

Національного банку України, що підтверджується незалежним

аудитором;


2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;


3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку

діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;


4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має

достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для

здійснення такої діяльності.


Банк має право здійснювати інші угоди згідно із

законодавством України.


Національний банк України має право встановити спеціальні

вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного

капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного

виду діяльності, передбаченого у цій статті.


Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та

комісійну винагороду по своїх операціях.


Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків


Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального

виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних

і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій

страхового посередника.


Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється

залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що

перевищують 5 відсотків капіталу банку.


Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю

не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється

на:


1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення

банківських функцій;


2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі

реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору

застави;


3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за

умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного

року з моменту набуття права власності на нього.


Стаття 49. Кредитні операції


Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у

пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47

цього Закону.


Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати

угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди

банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають

банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть

ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум

коштів.


Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання

кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.


Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити

для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів

власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу

Національного банку України.


Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних

принципів кредитування, у тому числі перевіряти

кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення

кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України

вимог щодо концентрації ризиків.


Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є

нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і

процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна

робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не

матиме збитків.


Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання

економічних нормативів.


Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком

передбачених законом випадків.


У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його

користування банк має право видавати наказ про примусову оплату

боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.


Стаття 50. Прямі інвестиції банків


Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними

паперами відповідно до законодавства України про цінні папери,

інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами

Національного банку України.


Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі

письмового дозволу Національного банку України, який надається

згідно з правилами, встановленими статтею 47 цього Закону.


Банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу

Національного банку України у разі, якщо:


1) інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше

ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;


2) юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде

виключно діяльність з надання фінансових послуг;


3) регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для

інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного

банку України.


Порядок інформування про здійснення інвестиції, зазначеної у

частині третій цієї статті, встановлює Національний банк України.


Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство,

установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його

власників.


Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого

підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків

капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати

60 відсотків розміру капіталу банку.


Це обмеження не застосовується у разі, якщо:


1) акції та інші цінні папери, придбані банком у зв'язку з

реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше

одного року;


2) банком з метою створення фінансової холдингової групи

придбані акції, емітентом яких є інший банк;


3) цінні папери знаходяться у власності банку не більше

одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу.


4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та

від імені своїх клієнтів.


Вимоги другої та шостої частин цієї статті не поширюються на

діяльність інвестиційних банків.


Стаття 51. Розрахункові банківські операції


Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та

ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та

інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для

фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.


Банківські розрахунки проводяться у готівковій та

безготівковій формах згідно із правилами, встановленими

нормативно-правовими актами Національного банку України.


Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових

документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.


Банки в Україні можуть використовувати як платіжні

інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення,

векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і

кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній

банківській практиці.


Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і

містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони

використовуються, правові підстави здійснення розрахункової

операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та

отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію,

необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком

відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого

законодавством ініціатора розрахункової операції.


При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний

перевірити достовірність та формальну відповідність документа.


Під час оплати за договорами, укладеними підприємствами,

утвореними у встановленому порядку органами державної влади,

органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого

самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів,

взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі

державними, казенними, комунальними підприємствами, а також

господарськими товариствами, у статутному капіталі яких державна

або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків,

їх дочірніми підприємствами, а також підприємствами,

господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і

більше відсотків належить державним, у тому числі казенним,

комунальним підприємствам та господарським товариствам, у

статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій

(часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднаннями таких

підприємств (господарських товариств), банки перевіряють наявність

звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших

документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та

господарськими товариствами вимог Закону України "Про здійснення

державних закупівель" ( 2289-17 ).

{ Статтю 51 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3205-IV

( 3205-15 ) від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010 }


Стаття 52. Угоди з пов'язаними з банком особами


Угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами (далі -

пов'язані особи), не можуть передбачати більш сприятливі умови,

ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із

пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні,

визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.


Для цілей цього Закону пов'язаними особами є:


1) керівники банку;


2) власники істотної участі в банку;


3) близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої

особи, що зазначені в пунктах 1 і 2;


4) афілійовані особи банку, керівники і власники істотної

участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі.


Більш сприятливими умовами визначаються:


1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж

вимагається від інших клієнтів;


2) придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за

завищеною ціною;


3) здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку

банк не здійснив би в інше підприємство;


4) оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами

вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари

і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.


Банк може укладати угоди з пов'язаними особами, які

передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення

банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування

відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі,

якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для

фінансового розвитку банку.


Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для:

погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною

особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку; придбання

цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку,

за винятком продукції, що виробляється цією особою.


Національний банк України може своїм розпорядженням

запроваджувати обмеження на суму угод із пов'язаними особами.


Стаття 53. Забезпечення конкуренції у банківській системі


Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження

конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших

банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної

винагороди.


Банку забороняється встановлювати процентні ставки та

комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських

послуг у цьому банку.


Банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у

своїй практиці недобросовісної конкуренції.


Факти недобросовісної конкуренції щодо надання банком тих чи

інших банківських послуг або здійснення операцій є підставою для

заборони цьому банку подальшого надання таких послуг або

здійснення операцій.


Стаття 54. Достовірність реклами


Банкам забороняється поширення реклами у будь-якій формі, що

містить неправдиву інформацію про їх діяльність у сфері

банківських послуг.


Національний банк України має право застосувати заходи впливу

до банків та інших осіб, які порушують вимоги цієї статті.


Глава 9


^ ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ


Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом


Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством

України, нормативно-правовими актами Національного банку України

та угодами (договорами) між клієнтом та банком.


Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення

конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також

конфлікту інтересів клієнтів банку.


Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких

товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної

особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.


Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати

умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір

процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її

розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу),

за винятком випадків, встановлених законом. { Статтю 55 доповнено

частиною четвертою згідно із Законом N 661-VI ( 661-17 ) від

12.12.2008 }


Стаття 56. Право клієнта на інформацію


Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку.

Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:


1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про

фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;


2) перелік керівників банку та його відокремлених

підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну

участь у банку;


3) перелік послуг, що надаються банком;


4) ціну банківських послуг;


5) іншу інформацію та консультації з питань надання

банківських послуг;


6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у

власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки

яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків.

{ Статтю 56 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 639-VI

( 639-17 ) від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня

2011 року }


Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб


Вклади фізичних осіб банків та філій іноземних банків

гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством

України.

{ Частина перша статті 57 в редакції Закону N 358-V ( 358-16 ) від

16.11.2006 }


Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України

гарантуються державою.


Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов'язаннями


Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном

відповідно до законодавства.


Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання

зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог

кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів

банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.


Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із

законами України та статутом банку.


Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних

заходів для запобігання настання неплатоспроможності (банкрутства)

банку.

{ Статтю 58 доповнено частиною четвертою згідно із Законом

N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }


Власники істотної участі, керівники банку (крім керівників

відокремлених структурних підрозділів банку) за фіктивне

банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої

фінансової неспроможності банку несуть відповідальність згідно із

законами України.

{ Статтю 58 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1617-VI

( 1617-17 ) від 24.07.2009 }


Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій по рахунках


Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його

рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних

осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням

суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку,

встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту

здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням

суду. { Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }


Зупинення власних видаткових операцій банку за його

рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками

юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення

арешту відповідно до частини першої цієї статті. Зупинення

видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено

арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої

суми. { Частина друга статті 59 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }


Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки

банку. { Частина третя статті 59 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }


Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на

рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і

безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію

відповідно до цього Закону. { Частина четверта статті 59 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від

15.03.2006 }

( Стаття 59 в редакції Закону N 2631-IV ( 2631-15 ) від

02.06.2005 )



0925043258863790.html
0925157414706127.html
0925303096226385.html
0925476803957074.html
0925575215580512.html