12.4 Газопостачання - Державні будівельні норми україни

12.4 Газопостачання
12.4.1 При розробленні проектів газопостачання житлових будинків слід керуватися ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.2-15, ДСТУ Б.В.2.5-33 і цими Нормами.

12.4.2 При капітальних ремонтах житлових будинків і переплануванні окремих квартир у житлових будинках допускається зберігати існуючі газопроводи в межах сходових кліток.
12.5 Електропостачання
12.5.1 Надійність електропостачання житлових будинків повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, ДСТУ Б В.2.5-38, ГОСТ 30331.1 та іншим чинним НД.

12.5.2 Рівень оснащення побутовими електроприладами квартир житлових будинків визначається завданням на проектування.

12.5.3 У житлових будинках до 10-ти поверхів допускається передбачати оснащення квартир (житлових осередків гуртожитків) електричними плитами, електронагрівачами і електроопаленням.

12.5.4 У житлових будинках будь-якої поверховості з квартирами для осіб похилого віку і родин з інвалідами слід передбачати оснащення квартир (житлових осередків гуртожитків) електроплитами.
12.6 Ліфти
12.6.1 Габарити машинних приміщень установлюються відповідно до НПАОП 0.00-1.02. Підхід до машинного і блокового приміщень по похилих дахах і зовнішніх пожежних драбинах не допускається.

12.6.2 При обладнанні житлових будинків ліфтами при реконструкції необхідно забезпечувати нормативний шумозахист підсобних приміщень квартир, що примикають до ліфтових шахт.

12.6.3 При реконструкції або капітальному ремонті житлових будинків, обладнаних ліфтами вантажопідйомністю до 350 кг, габарити ліфтових шахт, машинних приміщень і площадок перед ліфтами можуть бути збережені. При цьому ширина площадки перед ліфтом повинна бути не менше 1,5 м. Якщо ширина цієї площадки менше 1,2 м, то ліфт повинен мати розсувні двері.

12.6.4 За неможливості застосування стандартних ліфтів допускається використовувати нестандартні ліфти, що випускаються промисловістю. Також допускається застосовувати гідравлічні ліфти, крім ліфтів для транспортування пожежних підрозділів.

12.6.5 Машинні приміщення ліфтів не повинні бути розташовані безпосередньо над житловими кімнатами, під ними, а також суміжно з ними. Не допускається розміщення шахт ліфтів суміжно з житловими кімнатами.

12.6.6 При проектуванні багаторівневих (багатоповерхових) квартир допускається зупинка ліфтів на тому поверсі квартири, на якому влаштовано вхід до неї.

При проектуванні в мансардному поверсі однорівневих квартир допускається не передбачати зупинку ліфтів на цьому поверсі.

12.6.7 При реконструкції будинків входи в машинні приміщення ліфтів допускається передбачати з горищних приміщень за умови, що двері машинних відділень — протипожежні 1-го типу, а огороджувальні конструкції мають межу вогнестійкості не менше REI60.

Межі вогнестійкості огороджувальних конструкцій машинних відділень ліфтів для транспор­тування пожежних підрозділів приймаються згідно з НАПБ Б.01.007.

12.6.8 Для організації доступу маломобільних груп населення житлові будинки слід обладнувати ліфтами або підіймачами згідно з ДБН В.2.2-17.

12.6.9 При технічній неможливості влаштування ліфтів і підіймачів для маломобільних груп населення необхідно це відхилення від норм погодити у встановленому порядку з органами державного нагляду і замовником реконструкції або капітального ремонту.
12.7 Сміттєвидаляння
12.7.1 При проектуванні сміттєпроводів необхідно керуватися ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, ДСТУ Б В.2.5-34.

Необхідність влаштування сміттєпроводів у житлових будинках історично сформованих ра­йонів визначається завданням на проектування, погодженим з експлуатаційною організацією.

12.7.2 При реконструкції і капітальному ремонті житлових будинків із позначкою підлоги верхнього поверху 11,2 м (п'ять поверхів) і більше і за технічної неможливості улаштування сміттєпроводів допускається (при узгодженні) розташовувати місця збирання відходів на відстані не менше 20 м від входів до будинків.

12.7.3 Підлога сміттєзбиральних камер сміттєпроводів повинна бути піднята над рівнем землі не менше ніж на 0,05 м. До дверей повинен вести пандус із нормованим ухилом. Ширина дверного прорізу камери повинна бути не менше 1,2 м. Камери повинні бути забезпечені електроосвітленням з установленням пилонепроникних світильників, витяжною вентиляцією, гарячим і холодним водопостачанням і каналізацією. Огороджувальні конструкції сміттєзбиральних камер повинні забезпечувати захист від гризунів.

12.7.4 Сміттєзбиральну камеру слід розміщувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з підведенням до неї гарячої і холодної води, із трапом у підлозі, приєднаним до системи каналізації. Сміттєзбиральну камеру не допускається розташовувати під житловими кімнатами або суміжно з ними. Висота сміттєзбиральної камери у світлі повинна бути не менше 1,95 м, а її розміри в плані - не менше 2,0 х 1,5 м зі зручним підходом до шибера і забезпеченням можливості розміщення візка з бачками для вивезення сміття, а також інвентарного інструмента. Коридор, що веде до сміттєзбиральної камери, повинен мати, як правило, ширину не менше 1,3 м.

У сміттєзбиральних камерах житлових будинків, незалежно від їх поверховості, слід передба­чати встановлення спринклерних зрошувачів.
^ 12.8 Зв'язок і сигналізація
12.8.1 Житлові будинки повинні бути обладнані мережами і пристроями телекомунікацій за­гального користування (зв'язку, телебачення, диспетчеризації, проводового мовлення) згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13, ВСН-60, ВСН 600, ВБН В.2.2-45-1.

^ 13 ВИМОГИ ДО ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У СКЛАДНИХ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ 13.1 Загальні положення
13.1.1 Проектування реконструкції і капітального ремонту житлових будинків у складних інженерно-геологічних умовах необхідно виконувати з дотриманням вимог ДБН В. 1.1-З, ДБН В. 1.1-5, ДБН В.2.1-10, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-14, ДБН А.2.2-1,СНиП 2.06.15, РБН В.3.1.01-99 і цих Норм.

Обґрунтовані відхилення від чинних НД повинні бути погоджені у встановленому порядку.

13.1.2 До проектування житлових будинків, що розташовані в складних інженерно-геологічних умовах, слід застосовувати підвищені вимоги, наведені в цих Нормах.

До найбільш поширених із складними інженерно-геологічними умовами відносяться тери­торії:

які піддаються сейсмічним впливам (землетрусам);

під якими раніше проводилися, проводяться або плануються до проведення підземні гірничі
виробки;

складені структурно-нестійкими ґрунтами з просадними властивостями (леси, лесоподібні
суглинки тощо).

13.1.3 Житлові будинки слід обладнувати системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення згідно з наказом МНС України від 15.05.2006 р. № 288.
^ 13.2 Підроблювані території
13.2.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, що розта­шовані на підроблюваних територіях, необхідно здійснювати такі заходи:

компенсаційні, які призначені для повного або часткового усунення впливів деформованої основи на будинок (поділ його, за можливості, на відсіки з влаштуванням деформаційних швів, компенсаційних траншей, ізоляція основи під будинком від масиву, що зрушується);

водозахисні (влаштування дренажних або протифільтраційних систем);

щодо зменшення експлуатаційних навантажень, перетворення конструктивної схеми будинку або його елементів із зниженням ступеня статичної невизначеності системи, зміна фізико-механічних властивостей основи тощо;

щодо підсилення, які призначені для повного сприйняття спорудою впливів деформованої основи (підсилення конструкцій і зв'язків, збільшення площі обпирання елементів, усунення наслідків фізичного зносу конструкцій, заміна окремих конструктивних елементів тощо);

щодо вирівнювання, які призначені для виправлення положення будинку, його частин або окремих елементів, деформованих від впливу основи (способом підйому, опускання, видалення ґрунту з основи, горизонтального переміщення тощо);

щодо відновлення нормальної експлуатаційної придатності будинку, порушеної впливами деформованої основи (виконання післяосадкових, позачергових або капітальних ремонтів тощо).
^ 13.3 Сейсмічні райони
13.3.1 Вимоги до проектування реконструкції і капітального ремонту поширюються на житлові будинки, що розташовані у сейсмічних районах, але були збудовані без відповідних антисейсмічних заходів або при їх недостатності, такі, що вже одержали пошкодження під час минулих землетрусів, а також у випадках зміни розрахункової сейсмічності території.

13.3.2 При виборі способів підсилення несейсмостійких житлових будинків необхідно керуватися загальними принципами проектування будинків у сейсмічних районах, викладеними у чинних нормативних документах. Елементи будинку з недостатньою несучою здатністю виявляються при розрахунках, а також на основі аналізу відповідності основних прийнятих конструктивних рішень вимогам норм на сейсмостійке будівництво.

13.3.3 Рішення про відновлення або підсилення житлових будинків повинні прийматися з урахуванням їх фізичного і морального зносу і соціально-економічної доцільності заходів щодо відновлення або підсилення.

13.3.4 Несуча здатність конструкцій повинна визначатися за результатами їх обстеження і оцінки технічного стану шляхом виконання розрахунків будинку на сейсмічний вплив із врахуванням даних інструментальних вимірів фактичної міцності матеріалів конструкції. Підсилення конструкції повинне призначатись на основі оцінки несучої здатності конструктивних елементів, які забезпечують загальну сейсмостійкість будинку.

13.3.5 При оцінці несучої здатності конструкцій житлового будинку слід враховувати:

просторову роботу конструкцій;

дійсну роботу вузлів з'єднання елементів, у тому числі каркаса і стінового заповнення;

перерозподіл зусиль внаслідок розвитку пластичних деформацій, у тому числі тріщиноутворення;

відповідність конструктивної та розрахункової схем;

спільну роботу елементів каркаса і перекриття;

податливість ґрунтової основи.

13.3.6 При проектуванні реконструкції, особливо у випадках прибудов, надбудов і переобладнання підвальних приміщень, технічні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати необхідну сейсмостійкість усього будинку в цілому.

13.3.7 У будинках, що мають дефекти і одержали пошкодження, забороняється:

замуровувати тріщини і поверхневі ушкодження у конструкціях, що підлягають реконструкції, не оцінивши несучу здатність цих конструкцій;

замуровувати наглухо в стінах або у фундаментах вводи сантехнічних комунікацій;

залишати незакріпленими (до підлоги або до стіни) у районах сейсмічністю 8-9 балів газові плити;

замуровувати наглухо кладкою або бетоном антисейсмічні та деформаційні шви;

оголювати арматуру залізобетонних елементів (стійки, ригелі, панелі, антисейсмічні пояси тощо), якщо це не викликано необхідністю підсилення конструкції.
^ 13.4 Просідаючі грунти
13.4.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, розташова­них на просідаючих ґрунтах, необхідно передбачати наступні заходи:

улаштувати (за можливості) протипросадні конструктивні рішення в залежності від конструктивної системи і технічного стану будинку (розрізку деформаційно-осадовими швами, розширення підошв фундаментів, підведення пальових фундаментів, монолітні залізобетонні диски перекрить, укріплення грунтів основи тощо);

запобігати можливому надходженню води в грунти основи (атмосферні опади, витоки з водоносних систем тощо);

запобігати перевантаженню Грунтів основ статичними і динамічними навантаженнями;

вести спостереження за рівнем ґрунтових вод, а також за вологістю ґрунтів основи;

вести спостереження за осіданням будинків;

вести спостереження за станом будівельних конструкцій та інших елементів будинків і територій з метою виявлення деформацій і інших пошкоджень, що можуть стати причиною або наслідком нерівномірних осідань ґрунтів основи.



^ 14 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
14.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків необхідно забезпечувати виконання сучасних вимог до внутрішнього мікроклімату приміщень та інших умов проживання, а також ефективність витрат енергетичних ресурсів під час експлуатації будинку.

14.2 Розділ проекту з енергоефективності необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7, ДСТУ-Н Б А.2.2-5, ДСТУ Б В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, ДСТУ Б В.2.6-35, ДСТУ Б В.2.6-36, СНиП 2.04.05 і цими Нормами.

14.3 До початку проектування теплової ізоляції огороджувальних конструкцій існуючого житлового будинку необхідно визначити теплотехнічні показники всіх огороджувальних конструкцій (стін, горищного перекриття, перекриття над техпідпіллям чи підвалом, вікон і балконних дверей), визначити енергетичні показники і на їх основі скласти енергетичний паспорт будинку.
^ ДОДАТОК А
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ



Наказ Держитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 "Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій"

НАПБ 0.5.012-91 Технологічна інструкція "Порядок улаштування, монтаж засобів систем оповіщення про пожежу" (И 220-08-91)

НАПБ А.0.1.001 -2004 Правила пожежної безпеки в Україні

Лифты. Каталог-справочник. М. 1981 г.

ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

ВСН 2-80 Инструкция по проектированию зданий и сооружений в существующей застройке г. Киева. Киевский горисполком, Киев, 1980

Рекомендации по обследованию и мониторингу технического состояния эксплуатируемых зданий, расположенных вблизи нового строительства или реконструкции. Правительство Москвы, Москомархитектура, 1998

Руководство по наблюдениям за деформациями оснований и фундаментов зданий и сооружений. Москва, Стройиздат, 1975

ТСН 13-302-2004 Ремонт и техническое перевооружение жилых домов первых массовых серий (Санкт-Петербург)

ТСН РК-97 МО Порядок проведения на территории Московской области реконструкции и капитального ремонта жилых зданий первых массовых серий и объектов коммунального хозяйства (Москва)

СНБ 1.04.02 Ремонт, реконструкция и реставрация жилых и общественных зданий и сооружений (Минск)

СНиП 31 -02-2001 Дома жилые одноквартирные (Москва)

МГСН 3.01-01 Жилые здания (Москва)

Методические рекомендации по реконструкции и модернизации инженерного оборудования жилых домов первых массовых серий. Госстрой России. 1998

Рекомендации по установке энергоэффективных окон в наружных стенах вновь строящихся и реконструируемых зданий. Правительство Москвы, Москомархитектура, 2004

МГСН 301-01-96 Положение по организации капитального ремонта жилых зданий в Москве

ММР-2.2.07-98 Методика проведения обследований зданий и сооружений при реконструкции и перепланировке (Москва)

ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения

ВСН 55-87(р) Госгражданстрой Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектно-сметной документации на капитальный ремонт жилых зданий

ВСН 60-89/Госкомархитектуры Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации, инженерное оборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования

ВСН 48-86(р)/Госгражданстрой Правила безопасности при проведении обследований жилых зданий для проектирования капитального ремонта

ВСН 41-85(р)/Госкомархитектуры Инструкция по разработке проектов организации и проектов производства работ по капитальному ремонту жилых зданий

ВСН 57-88(р)/Госкомархитектуры Положение по техническому обследованию жилых зданий

ВСН 58-88(р)/Госкомархитектуры Положение об организации и проведении реконструкции, ремонта и технического обслуживания жилых зданий, объектов коммунального хозяйства и социально-культурного назначения

КДП-2041-12 Правила оцінки фізичного зносу житлових будинків. Україна, 226-93

КДП-204-12 Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель у містах і селищах України. Україна, 193-91

Рекомендації з обстеження і оцінки технічного стану житлових будинків перших масових серій, НДІБК

ЗМІСТ

с.

Реконструкція, ремонт, реставрація 1

об'єктів будівництва 1

^ ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ 1

Реконструкція та капітальний ремонт 1

Уведено вперше 1

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1

^ 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 5

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6

5 ОБСТЕЖЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ ФУНДАМЕНТІВ, ПІДЗЕМНИХ І НАЗЕМНИХ ЧАСТИН БУДИНКІВ 6

6 ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ 7

^ 7 МІСТОБУДІВНІ ВИМОГИ 7

8 ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ 8

9 ВИМОГИ ДО КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ 10

10 САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ВИМОГИ 11

11 ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 11

^ 12 ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ І ОБЛАДНАННЯ 11

12.1 Загальні положення 11

12.2 Водопостачання і каналізація 12

12.3 Опалення, вентиляція і кондиціонування 12

12.4 Газопостачання 13

12.5 Електропостачання 13

12.6 Ліфти 13

12.7 Сміттєвидаляння 13

12.8 Зв'язок і сигналізація 14

13 ВИМОГИ ДО ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У СКЛАДНИХ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ 14

13.1 Загальні положення 14

13.2 Підроблювані території 14

13.3 Сейсмічні райони 14

13.4 Просідаючі грунти 15

14 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 15

ДОДАТОК А 16

БІБЛІОГРАФІЯ 16


Код УКНД 91.040.30


Ключові слова: реконструкція, капітальний ремонт, нежитлове приміщення, прибудова, надбудова, прибудинкова територія.



1334303900214724.html
1334380131859971.html
1334550023828944.html
1334634444728930.html
1334718960184540.html